Музика, жанр музикі і стиль музики

Музика (рус. Музыка) — украинский музыкальный иллюстрированный научно-популярный журнал, освещающий вопросы музыкальной культуры Украины во всем разнообразии: историю искусства, творчество украинских композиторов и исполнителей разных жанров, фестивали, конкурсы, концерты, музыкальные представления, проблемы молодёжного искусства, образования, науки, музыкальной жизни украинской диаспоры и другое. Рассматривает теоретические и практические вопросы музыки, еë развитие на территории страны, содержит материалы не только отечественных авторов, но и переводы статей зарубежных музыковедов.
«Музика» — был и остается единственным украинским государственным научно-популярным журналом по вопросам музыкальной культуры.

История[править | править вики-текст]

Обложка журнала «Музика — масам», 1928
Обложка журнала «Музика — масам», 1928
Основан в 1923 году в Киеве, как печатный орган Музыкального общества имени Д. Леонтовича. Выходил в 1923—1925 гг. (ежемесячно в Киеве; в 1926 выходила «Українська музична газета» («Украинская музыкальная газета»), в 1927 (раз в 2 месяца, Киев и Харьков), в 1928—1930 — под названием «Музика — масам»(«Музыка — массам») и 1931 — «Музика мас» («Музыка масс») (ежемесячно в Харькове).
В 1933—1934 и 1936—1941 издавался в Киеве (раз в 2 месяца) под названием «Радянська музика» («Советская музыка»), как орган Оргбюро Союза композиторов Украины.
С 1970 года журнал «Музика» выходил в Киеве (раз в 2 месяца), как орган Министерства культуры Украинской ССР, Союза композиторов Украины (ныне Национальный союз композиторов Украины), Музыкального общества УССР (теперь Всеукраинский национальный музыкальный союз).
Освещал вопросы музыкальной эстетики, истории и теории музыки, музыкальной педагогики, критики и др. В журнале с идеологических позиций печатались статьи с критикой буржазно-эстетической концепций музыкального искусства, публиковалась библиография, нотография, хроника музыкальной жизни, новые произведения украинских советских композиторов.
В разные годы с журналом сотрудничали выдающиеся украинские композиторы и музыковеды: Климент КвиткаНиколай ГринченкоМихаил ВериковскийНиколай Гордейчук и многие другие.
Главным редактором журнала с 1927 был украинский композитор, музыковед, педагог и общественный деятель Филипп Козицкий.
Музичний жанр (фр. genre — рід, вид, тип, манера) — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо). Поняття музичного жанру відображає основну проблему музикознавства і музичної естетики — взаємозв'язок між позамузичними факторами творчості з її суто музичними характеристиками. Музичний жанр є одним із найважливіших засобів художнього ототожнення.
Поняття музичного жанру побутує в різних аспектах:
Склад виконавців і спосіб виконання визначають найпоширеніший поділ музичних жанрів на вокальний та інструментальний, які, своєю чергою, диференціюються за специфічнішими ознаками.

Напрямки дослідження[ред. • ред. код]

Вивчення жанру ведуться по трьох основних напрямках:
  • Вивчення конкретних музичних жанрів
  • Вивчення класифікації жанрів
  • Вивчення сутності поняття жанру

Класифікація жанрів[ред. • ред. код]

Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т. В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:
  1. Народної музики (музичний фольклор)
  2. Розважальної музики (в тому числі музика сучасної естради)
  3. Камерної музики (що виконується камерними ансамблями)
  4. Симфонічної музики (виконується великими оркестрами)
  5. Хорової музики (виконується хоровими колективами)
  6. Театральної музики (в тому числі опери, музики до спектаклів, кінофільмів тощо)
В. А. Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:
  1. Ліричні жанри
  2. Епічні жанри
  3. Концертні
  4. Картинні (програмна музика)
А. Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за т.зв. «жанровим змістом»
  1. культові та обрядові
  2. масово-побутові
  3. концертні
  4. театральні

Функції жанрів[ред. • ред. код]

Музичний жанр може мати такі функції:
  • Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування
  • Семантичні, що визначають зміст художнього твору
  • Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору

Первинні та вторинні жанри[ред. • ред. код]

Окремі дослідники (напр. В. А. Цукерман) розрізняють первинні жанри — що безпосередньо пов'язані з умовами їх побутування, та вторинні жанри — що сформувалися в умовах концертного виконавства.

Музичні жанри та історичні форми побутування музики[ред. • ред. код]

Дослідники вважають, що з плином історії музичного мистецтва можна розрізнити три основні форми його побутування. Це — синкретична, естетична та віртуальна форми.
  • Першу — синкретичну форму музикування визначає синхронізм творення, втілення та сприйняття музики. Це — найстаріша форма побутування музики. Музичний жанр виступає передусім як канон, що забезпечує відтворення відповідної певній традиції ситуації. Основною функцією жанру стає комунікативна функція
  • Друга — естетична форма з'явилася з розвитком нотного запису. Музичний жанр стає естетичним феноменом. Музичні твори подаються слухачеві. Цій формі характерне злиття строгої організації з чуттєво повноцінною звуковою та інтонаційною формою. Основною функцією жанру стають семантичні функції.
Музика
Musika.jpg
Специализация:
музыкальная культура, музыкознание
Периодичность:
6 раз в год
Язык:
Адрес редакции:
Украина, 03040, г. Киев, ул. Васильковская, 1
Главный редактор:
Владимир Корнийчук
Учредители:
Издатель:
Страна:
История издания:
выходит с 1923 года по настоящее время
Дата основания:
Объём:
56 стр.

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Вавилонська вежа та її легенда

Список котячих порід